Історія походження цього прихованого «свята» не має нічого спільного з Україною і нашою етнічно-народною календарною обрядовістю. 8 березня – свято чужої держави, чужого народу. І НЕ те, котре варто було б перейняти!..
Читати більше

Докія Гуменна про доісторичні часи, зокрема про трипільську культуру, у повісті «Велике Цабе».
Читати більше

З РІЗДВОМ СОНЕЧКА, УКРАЇНЦІ! ОСЬ ЩО ТАКЕ РІЗДВО! ОСЬ ЩО МИ ВІДЗНАЧАЛИ ОДВІКУ!
Читати більше

Інтерв"ю письменниці у письменниці
Читати більше

Давньоукраїнські ойконіми (наймення) та топоніми (назви поселень) за Велесовою Книгою
Читати більше

КОРОТКИЙ ОПИС моїх просвітницьких, поетичних, прозових, дослідницьких збірок, які ЩЕ МАЮ і які бачите на світлинах.
 
Читати більше

Сучасна медична мова – сумний наслідок «безжурного користування суржиком». Повертаймо рідні слова до вжитку!
Читати більше

2022 рік був роком Григора Сковороди. Згадаймо деякі родзинки його життєпису та світогляду.
Читати більше

Він прожив неповних 32 роки, однак його вклад у формування українського національного духу та національне пробудження Галичини неоціненний...
Читати більше

Як і кожній людині, а надто – творчій, вона, самота, так буває потрібна! Тож яка вона, самітність, у поезії лавреата Шевченківської премії Павла Гірника?
Читати більше

АНТИВОЄННІ ВІРШІ Любови Сердунич. УКРАЇНА БУЛА, Є Й ВІЧНО БУДЕ!
Читати більше

Його нема 13 років, але він знав, він попереджував про нинішню війну...​ Майстер слова, людина широкої душі і щедрого, але такого зболеного серця, член НСПУ, голова районного осередку Конгресу української інтелігенції... Чи не найбільше уваги Василь Остапов приділив славному історичному минулому, зокрема, добі Хмельниччини.
Читати більше

Не відаю, чи хтось висвітлював тему «Т. Г. Шевченко у творчості Павла Гірника». Але, поза тим, подумалося: якби Павло Гірник навіть не став лавреатом Шевченківської премії, ця тема в його творчості присутня вельми помітно, до того ж – далеко не другорядна. Тож спробую бодай коротко виокремити її, висвітлити, зосередивши увагу читача на її надважливості.
Читати більше

Попри очікування найголовнішого свята: Перемоги над ворожою московією, – чи не щодня у Колодарі свят і знаменних дат маємо що відзначати. І передусім це – українські народні свята, які витворилися ще у додержавний період. А чи знаємо ми їх?.. Отже, ДЕРЖАВНІ та НАРОДНІ свята українського Колодаря...
Читати більше

Чого гріха таїти, у нас надто коротка пам’ять. Забули, не вірили у правдивість цих застережень – і тим допустили нову трагедію! І тому варто (просто необхідно!) час від часу нагадувати нашому людові про те, від чого застерігали нас наші пращури. Отож вистраждані віками ПРИСЛІВ’Я та ПРИКАЗКИ про московин (москалів-кацапів)...
Читати більше

Досі ні в кого нічого подібного не читала! Чим же оригінальна ця книжка? А приваблює вона уже самою назвою! Бо двісті місяців – це щось із области… казки! Це неймовірно! Однак їх таки двісті! Навіть більше зібрала дослідниця Любов Сердунич! І не лише назв. У цій збірці – ВСЕ ПРО МІСЯЦІ. Й есе-колодар...  
Читати більше

У страшний час війни ми… деградуємо! Ми активно переймаємо ворожі слова, та ще й ганебні! І вже навіть не соромимось! Але ж «посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю, посієш вітер – пожнеш бурю!».
Читати більше

Зараз в інтернеті розміщують багато інформації про війну. Люди не завжди розуміють, як вони можуть допомогти. Наша авторка на закріплення зібрала поради, що українці можуть робити зараз для свого народу і для Перемоги.
Читати більше

У пребагатому народному колодарі – чимало й лютневих свят: майже щодня. Це свідчить про тісний зв’язок наших пращурів із природою. Адже рідні свята – це поєднання гармонії Всесвіту з душею рідної нації, її світоглядом і звичаями.Тому народний прогноз погодизазвичай справджується, адже вивірений віками і народним досвідом.Отже, колодар лютнéвих свят.
Читати більше